| цівува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цівува́тий | цівува́та | цівува́те | цівува́ті |
| родовий | цівува́того | цівува́тої | цівува́того | цівува́тих |
| давальний | цівува́тому | цівува́тій | цівува́тому | цівува́тим |
| знахідний | цівува́тий, цівува́того | цівува́ту | цівува́те | цівува́ті, цівува́тих |
| орудний | цівува́тим | цівува́тою | цівува́тим | цівува́тими |
| місцевий | на/у цівува́тому, цівува́тім | на/у цівува́тій | на/у цівува́тому, цівува́тім | на/у цівува́тих |