| | |
| ціни́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ціни́тися, ціни́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ціні́мося, ціні́мось, ціні́мся |
| 2 особа | ціни́ся, ціни́сь | ціні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ціни́тимуся, ціни́тимусь | ціни́тимемося, ціни́тимемось, ціни́тимемся |
| 2 особа | ціни́тимешся | ціни́тиметеся, ціни́тиметесь |
| 3 особа | ціни́тиметься | ціни́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ціню́ся, ціню́сь | ці́нимося, ці́нимось, ці́нимся |
| 2 особа | ці́нишся | ці́нитеся, ці́нитесь |
| 3 особа | ці́ниться | ці́няться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ці́нячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ціни́вся, ціни́всь | ціни́лися, ціни́лись |
| жін. р. | ціни́лася, ціни́лась |
| сер. р. | ціни́лося, ціни́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ціни́вшись |
