| | | | |
| чепуркува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чепуркува́тий | чепуркува́та | чепуркува́те | чепуркува́ті |
| родовий | чепуркува́того | чепуркува́тої | чепуркува́того | чепуркува́тих |
| давальний | чепуркува́тому | чепуркува́тій | чепуркува́тому | чепуркува́тим |
| знахідний | чепуркува́тий, чепуркува́того | чепуркува́ту | чепуркува́те | чепуркува́ті, чепуркува́тих |
| орудний | чепуркува́тим | чепуркува́тою | чепуркува́тим | чепуркува́тими |
| місцевий | на/у чепуркува́тому, чепуркува́тім | на/у чепуркува́тій | на/у чепуркува́тому, чепуркува́тім | на/у чепуркува́тих |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
