| | |
| чести́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (виявляти до кого-небудь шану, почесті; лаяти когось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чести́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | честі́мо, честі́м |
| 2 особа | чести́ | честі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чести́тиму | чести́тимемо, чести́тимем |
| 2 особа | чести́тимеш | чести́тимете |
| 3 особа | чести́тиме | чести́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чещу́ | честимо́, чести́м |
| 2 особа | чести́ш | честите́ |
| 3 особа | чести́ть | честя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| честячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чести́в | чести́ли |
| жін. р. | чести́ла |
| сер. р. | чести́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чести́вши |
