| четверни́к – іменник чоловічого роду | ||
| (шлея з чотирма смугами) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | четверни́к | четверники́ |
| родовий | четверника́ | четверникі́в |
| давальний | четвернику́, четвернико́ві | четверника́м |
| знахідний | четверни́к | четверники́ |
| орудний | четвернико́м | четверника́ми |
| місцевий | на/у четвернику́ | на/у четверника́х |
| кличний | четвернику́* | четверники́* |
| [діал.] |