| | |
| четверува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | четверува́тися, четверува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | четверува́тиметься | четверува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | четверу́ється | четверу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| четверу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | четверува́вся, четверува́всь | четверува́лися, четверува́лись |
| жін. р. | четверува́лася, четверува́лась |
| сер. р. | четверува́лося, четверува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| четверува́вшись |
