| | |
| чини́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чини́тися, чини́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чині́мося, чині́мось, чині́мся |
| 2 особа | чини́ся, чини́сь | чині́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чини́тимуся, чини́тимусь | чини́тимемося, чини́тимемось, чини́тимемся |
| 2 особа | чини́тимешся | чини́тиметеся, чини́тиметесь |
| 3 особа | чини́тиметься | чини́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чиню́ся, чиню́сь | чи́нимося, чи́нимось, чи́нимся |
| 2 особа | чи́нишся | чи́нитеся, чи́нитесь |
| 3 особа | чи́ниться | чи́няться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чи́нячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чини́вся, чини́всь | чини́лися, чини́лись |
| жін. р. | чини́лася, чини́лась |
| сер. р. | чини́лося, чини́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чини́вшись |
