| чистови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чистови́й | чистова́ | чистове́ | чистові́ |
| родовий | чистово́го | чистово́ї | чистово́го | чистови́х |
| давальний | чистово́му | чистові́й | чистово́му | чистови́м |
| знахідний | чистови́й, чистово́го | чистову́ | чистове́ | чистові́, чистови́х |
| орудний | чистови́м | чистово́ю | чистови́м | чистови́ми |
| місцевий | на/у чистово́му, чистові́м | на/у чистові́й | на/у чистово́му, чистові́м | на/у чистови́х |