| чмеля́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чмеля́чий | чмеля́ча | чмеля́че | чмеля́чі |
| родовий | чмеля́чого | чмеля́чої | чмеля́чого | чмеля́чих |
| давальний | чмеля́чому | чмеля́чій | чмеля́чому | чмеля́чим |
| знахідний | чмеля́чий, чмеля́чого | чмеля́чу | чмеля́че | чмеля́чі, чмеля́чих |
| орудний | чмеля́чим | чмеля́чою | чмеля́чим | чмеля́чими |
| місцевий | на/у чмеля́чому, чмеля́чім | на/у чмеля́чій | на/у чмеля́чому, чмеля́чім | на/у чмеля́чих |
| [діал.] | ||||