| чотирику́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотирику́тний | чотирику́тна | чотирику́тне | чотирику́тні |
| родовий | чотирику́тного | чотирику́тної | чотирику́тного | чотирику́тних |
| давальний | чотирику́тному | чотирику́тній | чотирику́тному | чотирику́тним |
| знахідний | чотирику́тний | чотирику́тну | чотирику́тне | чотирику́тні |
| орудний | чотирику́тним | чотирику́тною | чотирику́тним | чотирику́тними |
| місцевий | на/у чотирику́тному, чотирику́тнім | на/у чотирику́тній | на/у чотирику́тному, чотирику́тнім | на/у чотирику́тних |