| чотириру́кий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотириру́кий | чотириру́ка | чотириру́ке | чотириру́кі |
| родовий | чотириру́кого | чотириру́кої | чотириру́кого | чотириру́ких |
| давальний | чотириру́кому | чотириру́кій | чотириру́кому | чотириру́ким |
| знахідний | чотириру́кий, чотириру́кого | чотириру́ку | чотириру́ке | чотириру́кі, чотириру́ких |
| орудний | чотириру́ким | чотириру́кою | чотириру́ким | чотириру́кими |
| місцевий | на/у чотириру́кому, чотириру́кім | на/у чотириру́кій | на/у чотириру́кому, чотириру́кім | на/у чотириру́ких |