чічка́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чічка́тий | чічка́та | чічка́те | чічка́ті |
родовий | чічка́того | чічка́тої | чічка́того | чічка́тих |
давальний | чічка́тому | чічка́тій | чічка́тому | чічка́тим |
знахідний | чічка́тий, чічка́того | чічка́ту | чічка́те | чічка́ті, чічка́тих |
орудний | чічка́тим | чічка́тою | чічка́тим | чічка́тими |
місцевий | на/у чічка́тому, чічка́тім | на/у чічка́тій | на/у чічка́тому, чічка́тім | на/у чічка́тих |