| шапа́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (шафар; шапкар) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шапа́р | шапарі́ |
| родовий | шапаря́ | шапарі́в |
| давальний | шапаре́ві, шапарю́ | шапаря́м |
| знахідний | шапаря́ | шапарі́в |
| орудний | шапаре́м | шапаря́ми |
| місцевий | на/у шапаре́ві, шапарю́, шапарі́ | на/у шапаря́х |
| кличний | шапа́рю | шапарі́ |
| [діал.] |