| шахрува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шахрува́тий | шахрува́та | шахрува́те | шахрува́ті |
| родовий | шахрува́того | шахрува́тої | шахрува́того | шахрува́тих |
| давальний | шахрува́тому | шахрува́тій | шахрува́тому | шахрува́тим |
| знахідний | шахрува́тий, шахрува́того | шахрува́ту | шахрува́те | шахрува́ті, шахрува́тих |
| орудний | шахрува́тим | шахрува́тою | шахрува́тим | шахрува́тими |
| місцевий | на/у шахрува́тому, шахрува́тім | на/у шахрува́тій | на/у шахрува́тому, шахрува́тім | на/у шахрува́тих |