шерпа́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | шерпа́тий | шерпа́та | шерпа́те | шерпа́ті |
родовий | шерпа́того | шерпа́тої | шерпа́того | шерпа́тих |
давальний | шерпа́тому | шерпа́тій | шерпа́тому | шерпа́тим |
знахідний | шерпа́тий, шерпа́того | шерпа́ту | шерпа́те | шерпа́ті, шерпа́тих |
орудний | шерпа́тим | шерпа́тою | шерпа́тим | шерпа́тими |
місцевий | на/у шерпа́тому, шерпа́тім | на/у шерпа́тій | на/у шерпа́тому, шерпа́тім | на/у шерпа́тих |