шміль – іменник чоловічого роду, істота | ||
(джміль) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | шміль | шмелі́ |
родовий | шмеля́ | шмелі́в |
давальний | шмеле́ві, шмелю́ | шмеля́м |
знахідний | шмеля́ | шмелі́, шмелі́в |
орудний | шмеле́м | шмеля́ми |
місцевий | на/у шмеле́ві, шмелю́, шмелі́ | на/у шмеля́х |
кличний | шме́лю | шмелі́ |
[розм.] |