| | |
| шни́порити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (нишпорити; розумітися на чомусь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шни́порити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шни́порімо, шни́порім |
| 2 особа | шни́пори | шни́поріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шни́поритиму | шни́поритимемо, шни́поритимем |
| 2 особа | шни́поритимеш | шни́поритимете |
| 3 особа | шни́поритиме | шни́поритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шни́порю | шни́поримо, шни́порим |
| 2 особа | шни́пориш | шни́порите |
| 3 особа | шни́порить | шни́порять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шни́порячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шни́порив | шни́порили |
| жін. р. | шни́порила |
| сер. р. | шни́порило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| шни́поривши |
