| шуги́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | шуги́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шуги́кнімо, шуги́кнім | |
| 2 особа | шуги́кни | шуги́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шуги́кну | шуги́кнемо, шуги́кнем |
| 2 особа | шуги́кнеш | шуги́кнете |
| 3 особа | шуги́кне | шуги́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | шуги́кнув | шуги́кнули |
| жін.р. | шуги́кнула | |
| сер.р. | шуги́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шуги́кнувши | ||