| шумли́вий1 – прикметник | ||||
| (який утворює шум) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шумли́вий | шумли́ва | шумли́ве | шумли́ві |
| родовий | шумли́вого | шумли́вої | шумли́вого | шумли́вих |
| давальний | шумли́вому | шумли́вій | шумли́вому | шумли́вим |
| знахідний | шумли́вий, шумли́вого | шумли́ву | шумли́ве | шумли́ві, шумли́вих |
| орудний | шумли́вим | шумли́вою | шумли́вим | шумли́вими |
| місцевий | на/у шумли́вому, шумли́вім | на/у шумли́вій | на/у шумли́вому, шумли́вім | на/у шумли́вих |