| щаблюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щаблюва́тий | щаблюва́та | щаблюва́те | щаблюва́ті |
| родовий | щаблюва́того | щаблюва́тої | щаблюва́того | щаблюва́тих |
| давальний | щаблюва́тому | щаблюва́тій | щаблюва́тому | щаблюва́тим |
| знахідний | щаблюва́тий | щаблюва́ту | щаблюва́те | щаблюва́ті |
| орудний | щаблюва́тим | щаблюва́тою | щаблюва́тим | щаблюва́тими |
| місцевий | на/у щаблюва́тому, щаблюва́тім | на/у щаблюва́тій | на/у щаблюва́тому, щаблюва́тім | на/у щаблюва́тих |