| | |
| щерби́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щерби́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щербі́мо, щербі́м |
| 2 особа | щерби́ | щербі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щерби́тиму | щерби́тимемо, щерби́тимем |
| 2 особа | щерби́тимеш | щерби́тимете |
| 3 особа | щерби́тиме | щерби́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щерблю́ | ще́рбимо, ще́рбим |
| 2 особа | ще́рбиш | ще́рбите |
| 3 особа | ще́рбить | ще́рблять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ще́рблячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щерби́в | щерби́ли |
| жін. р. | щерби́ла |
| сер. р. | щерби́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ще́рблений |
| Безособова форма |
| ще́рблено |
| Дієприслівник |
| щерби́вши |
