| | |
| щи́ритися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щи́ритися, щи́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щи́рмося, щи́рмось |
| 2 особа | щи́рся | щи́ртеся, щи́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щи́ритимуся, щи́ритимусь | щи́ритимемося, щи́ритимемось, щи́ритимемся |
| 2 особа | щи́ритимешся | щи́ритиметеся, щи́ритиметесь |
| 3 особа | щи́ритиметься | щи́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щи́рюся, щи́рюсь | щи́римося, щи́римось, щи́римся |
| 2 особа | щи́ришся | щи́ритеся, щи́ритесь |
| 3 особа | щи́риться | щи́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щи́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щи́рився, щи́ривсь | щи́рилися, щи́рились |
| жін. р. | щи́рилася, щи́рилась |
| сер. р. | щи́рилося, щи́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| щи́рившись |
