| юрли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | юрли́вий | юрли́ва | юрли́ве | юрли́ві |
| родовий | юрли́вого | юрли́вої | юрли́вого | юрли́вих |
| давальний | юрли́вому | юрли́вій | юрли́вому | юрли́вим |
| знахідний | юрли́вого, юрли́вий | юрли́ву | юрли́ве | юрли́вих, юрли́ві |
| орудний | юрли́вим | юрли́вою | юрли́вим | юрли́вими |
| місцевий | на/в юрли́вому, юрли́вім | на/в юрли́вій | на/в юрли́вому, юрли́вім | на/в юрли́вих |