| | |
| ю́рми́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ю́рми́тися, ю́рми́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ю́рмі́мося, ю́рмі́мось, ю́рмі́мся |
| 2 особа | | ю́рмі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | ю́рми́тимемося, ю́рми́тимемось, ю́рми́тимемся |
| 2 особа | | ю́рми́тиметеся, ю́рми́тиметесь |
| 3 особа | ю́рми́тиметься | ю́рми́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | ю́рмимо́ся, ю́рмимо́сь |
| 2 особа | | ю́рмите́ся, ю́рмите́сь |
| 3 особа | ю́рми́ться | ю́рмля́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ю́рмлячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ю́рми́вся, ю́рми́всь | ю́рми́лися, ю́рми́лись |
| жін. р. | ю́рми́лася, ю́рми́лась |
| сер. р. | ю́рми́лося, ю́рми́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ю́рми́вшись |
