| юстівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | юстівни́й | юстівна́ | юстівне́ | юстівні́ |
| родовий | юстівно́го | юстівно́ї | юстівно́го | юстівни́х |
| давальний | юстівно́му | юстівні́й | юстівно́му | юстівни́м |
| знахідний | юстівни́й, юстівно́го | юстівну́ | юстівне́ | юстівні́, юстівни́х |
| орудний | юстівни́м | юстівно́ю | юстівни́м | юстівни́ми |
| місцевий | на/в юстівно́му, юстівні́м | на/в юстівні́й | на/в юстівно́му, юстівні́м | на/в юстівни́х |