| | |
| єдинобо́рствувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | єдинобо́рствувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | єдинобо́рствуймо |
| 2 особа | єдинобо́рствуй | єдинобо́рствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | єдинобо́рствуватиму | єдинобо́рствуватимемо, єдинобо́рствуватимем |
| 2 особа | єдинобо́рствуватимеш | єдинобо́рствуватимете |
| 3 особа | єдинобо́рствуватиме | єдинобо́рствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | єдинобо́рствую | єдинобо́рствуємо, єдинобо́рствуєм |
| 2 особа | єдинобо́рствуєш | єдинобо́рствуєте |
| 3 особа | єдинобо́рствує | єдинобо́рствують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| єдинобо́рствуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | єдинобо́рствував | єдинобо́рствували |
| жін. р. | єдинобо́рствувала |
| сер. р. | єдинобо́рствувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| єдинобо́рствувавши |
