| | |
| ігнорува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ігнорува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ігнору́ймо |
| 2 особа | ігнору́й | ігнору́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ігнорува́тиму | ігнорува́тимемо, ігнорува́тимем |
| 2 особа | ігнорува́тимеш | ігнорува́тимете |
| 3 особа | ігнорува́тиме | ігнорува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ігнору́ю | ігнору́ємо, ігнору́єм |
| 2 особа | ігнору́єш | ігнору́єте |
| 3 особа | ігнору́є | ігнору́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ігнору́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ігнорува́в | ігнорува́ли |
| жін. р. | ігнорува́ла |
| сер. р. | ігнорува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ігноро́ваний |
| Безособова форма |
| ігноро́вано |
| Дієприслівник |
| ігнорува́вши |
