ідилі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ідилі́чний | ідилі́чна | ідилі́чне | ідилі́чні |
родовий | ідилі́чного | ідилі́чної | ідилі́чного | ідилі́чних |
давальний | ідилі́чному | ідилі́чній | ідилі́чному | ідилі́чним |
знахідний | ідилі́чний, ідилі́чного | ідилі́чну | ідилі́чне | ідилі́чні, ідилі́чних |
орудний | ідилі́чним | ідилі́чною | ідилі́чним | ідилі́чними |
місцевий | на/в ідилі́чному, ідилі́чнім | на/в ідилі́чній | на/в ідилі́чному, ідилі́чнім | на/в ідилі́чних |