і́льницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | і́льницький | і́льницька | і́льницьке | і́льницькі |
родовий | і́льницького | і́льницької | і́льницького | і́льницьких |
давальний | і́льницькому | і́льницькій | і́льницькому | і́льницьким |
знахідний | і́льницький, і́льницького | і́льницьку | і́льницьке | і́льницькі, і́льницьких |
орудний | і́льницьким | і́льницькою | і́льницьким | і́льницькими |
місцевий | на/в і́льницькому, і́льницькім | на/в і́льницькій | на/в і́льницькому, і́льницькім | на/в і́льницьких |