імено́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | імено́ваний | імено́вана | імено́ване | імено́вані |
родовий | імено́ваного | імено́ваної | імено́ваного | імено́ваних |
давальний | імено́ваному | імено́ваній | імено́ваному | імено́ваним |
знахідний | імено́ваний, імено́ваного | імено́вану | імено́ване | імено́вані, імено́ваних |
орудний | імено́ваним | імено́ваною | імено́ваним | імено́ваними |
місцевий | на/в імено́ваному, імено́ванім | на/в імено́ваній | на/в імено́ваному, імено́ванім | на/в імено́ваних |
[рідко] |