| | | | |
| імперфективо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | імперфективо́ваний | імперфективо́вана | імперфективо́ване | імперфективо́вані |
| родовий | імперфективо́ваного | імперфективо́ваної | імперфективо́ваного | імперфективо́ваних |
| давальний | імперфективо́ваному | імперфективо́ваній | імперфективо́ваному | імперфективо́ваним |
| знахідний | імперфективо́ваний | імперфективо́вану | імперфективо́ване | імперфективо́вані |
| орудний | імперфективо́ваним | імперфективо́ваною | імперфективо́ваним | імперфективо́ваними |
| місцевий | на/в імперфективо́ваному, імперфективо́ванім | на/в імперфективо́ваній | на/в імперфективо́ваному, імперфективо́ванім | на/в імперфективо́ваних |
