| | |
| імплікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імплікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | імпліку́ймо |
| 2 особа | імпліку́й | імпліку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | імплікува́тиму | імплікува́тимемо, імплікува́тимем |
| 2 особа | імплікува́тимеш | імплікува́тимете |
| 3 особа | імплікува́тиме | імплікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | імпліку́ю | імпліку́ємо, імпліку́єм |
| 2 особа | імпліку́єш | імпліку́єте |
| 3 особа | імпліку́є | імпліку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| імпліку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імплікува́в | імплікува́ли |
| жін. р. | імплікува́ла |
| сер. р. | імплікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| імпліко́ваний |
| Безособова форма |
| імпліко́вано |
| Дієприслівник |
| імплікува́вши |
