| | |
| імітува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імітува́тися, імітува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іміту́ймося, іміту́ймось |
| 2 особа | іміту́йся, іміту́йсь | іміту́йтеся, іміту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | імітува́тимуся, імітува́тимусь | імітува́тимемося, імітува́тимемось, імітува́тимемся |
| 2 особа | імітува́тимешся | імітува́тиметеся, імітува́тиметесь |
| 3 особа | імітува́тиметься | імітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іміту́юся, іміту́юсь | іміту́ємося, іміту́ємось, іміту́ємся |
| 2 особа | іміту́єшся | іміту́єтеся, іміту́єтесь |
| 3 особа | іміту́ється | іміту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іміту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імітува́вся, імітува́всь | імітува́лися, імітува́лись |
| жін. р. | імітува́лася, імітува́лась |
| сер. р. | імітува́лося, імітува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| імітува́вшись |
