| | |
| інгібува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інгібува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інгібу́ймо |
| 2 особа | інгібу́й | інгібу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інгібува́тиму | інгібува́тимемо, інгібува́тимем |
| 2 особа | інгібува́тимеш | інгібува́тимете |
| 3 особа | інгібува́тиме | інгібува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інгібу́ю | інгібу́ємо, інгібу́єм |
| 2 особа | інгібу́єш | інгібу́єте |
| 3 особа | інгібу́є | інгібу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інгібу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інгібува́в | інгібува́ли |
| жін. р. | інгібува́ла |
| сер. р. | інгібува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інгібо́ваний |
| Безособова форма |
| інгібо́вано |
| Дієприслівник |
| інгібува́вши |
