| | | | |
| індивідуалізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | індивідуалізо́ваний | індивідуалізо́вана | індивідуалізо́ване | індивідуалізо́вані |
| родовий | індивідуалізо́ваного | індивідуалізо́ваної | індивідуалізо́ваного | індивідуалізо́ваних |
| давальний | індивідуалізо́ваному | індивідуалізо́ваній | індивідуалізо́ваному | індивідуалізо́ваним |
| знахідний | індивідуалізо́ваний | індивідуалізо́вану | індивідуалізо́ване | індивідуалізо́вані |
| орудний | індивідуалізо́ваним | індивідуалізо́ваною | індивідуалізо́ваним | індивідуалізо́ваними |
| місцевий | на/в індивідуалізо́ваному, індивідуалізо́ванім | на/в індивідуалізо́ваній | на/в індивідуалізо́ваному, індивідуалізо́ванім | на/в індивідуалізо́ваних |
