| | |
| інкримінува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інкримінува́тися, інкримінува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | інкримінува́тиметься | інкримінува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | інкриміну́ється | інкриміну́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інкриміну́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інкримінува́вся, інкримінува́всь | інкримінува́лися, інкримінува́лись |
| жін. р. | інкримінува́лася, інкримінува́лась |
| сер. р. | інкримінува́лося, інкримінува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| інкримінува́вшись |
