| | |
| іннервува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | іннервува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іннерву́ймо |
| 2 особа | іннерву́й | іннерву́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іннервува́тиму | іннервува́тимемо, іннервува́тимем |
| 2 особа | іннервува́тимеш | іннервува́тимете |
| 3 особа | іннервува́тиме | іннервува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іннерву́ю | іннерву́ємо, іннерву́єм |
| 2 особа | іннерву́єш | іннерву́єте |
| 3 особа | іннерву́є | іннерву́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іннерву́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | іннервува́в | іннервува́ли |
| жін. р. | іннервува́ла |
| сер. р. | іннервува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| іннерво́ваний |
| Безособова форма |
| іннерво́вано |
| Дієприслівник |
| іннервува́вши |
