| | |
| інспірува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інспірува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інспіру́ймо |
| 2 особа | інспіру́й | інспіру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інспірува́тиму | інспірува́тимемо, інспірува́тимем |
| 2 особа | інспірува́тимеш | інспірува́тимете |
| 3 особа | інспірува́тиме | інспірува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інспіру́ю | інспіру́ємо, інспіру́єм |
| 2 особа | інспіру́єш | інспіру́єте |
| 3 особа | інспіру́є | інспіру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інспіру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інспірува́в | інспірува́ли |
| жін. р. | інспірува́ла |
| сер. р. | інспірува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інспіро́ваний |
| Безособова форма |
| інспіро́вано |
| Дієприслівник |
| інспірува́вши |
