| | |
| інтерполюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтерполюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтерполю́ймо |
| 2 особа | інтерполю́й | інтерполю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтерполюва́тиму | інтерполюва́тимемо, інтерполюва́тимем |
| 2 особа | інтерполюва́тимеш | інтерполюва́тимете |
| 3 особа | інтерполюва́тиме | інтерполюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інтерполю́ю | інтерполю́ємо, інтерполю́єм |
| 2 особа | інтерполю́єш | інтерполю́єте |
| 3 особа | інтерполю́є | інтерполю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтерполю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтерполюва́в | інтерполюва́ли |
| жін. р. | інтерполюва́ла |
| сер. р. | інтерполюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інтерпольо́ваний |
| Безособова форма |
| інтерпольо́вано |
| Дієприслівник |
| інтерполюва́вши |
