| іскроутво́рювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | іскроутво́рювання | |
| родовий | іскроутво́рювання | |
| давальний | іскроутво́рюванню | |
| знахідний | іскроутво́рювання | |
| орудний | іскроутво́рюванням | |
| місцевий | на/в іскроутво́рюванні, іскроутво́рюванню | |
| кличний | іскроутво́рювання* |