| ішіати́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ішіати́чний | ішіати́чна | ішіати́чне | ішіати́чні |
| родовий | ішіати́чного | ішіати́чної | ішіати́чного | ішіати́чних |
| давальний | ішіати́чному | ішіати́чній | ішіати́чному | ішіати́чним |
| знахідний | ішіати́чний, ішіати́чного | ішіати́чну | ішіати́чне | ішіати́чні, ішіати́чних |
| орудний | ішіати́чним | ішіати́чною | ішіати́чним | ішіати́чними |
| місцевий | на/в ішіати́чному, ішіати́чнім | на/в ішіати́чній | на/в ішіати́чному, ішіати́чнім | на/в ішіати́чних |
| [мед.] | ||||