| ґерлиґува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґерлиґува́тий | ґерлиґува́та | ґерлиґува́те | ґерлиґува́ті |
| родовий | ґерлиґува́того | ґерлиґува́тої | ґерлиґува́того | ґерлиґува́тих |
| давальний | ґерлиґува́тому | ґерлиґува́тій | ґерлиґува́тому | ґерлиґува́тим |
| знахідний | ґерлиґува́тий | ґерлиґува́ту | ґерлиґува́те | ґерлиґува́ті |
| орудний | ґерлиґува́тим | ґерлиґува́тою | ґерлиґува́тим | ґерлиґува́тими |
| місцевий | на/у ґерлиґува́тому, ґерлиґува́тім | на/у ґерлиґува́тій | на/у ґерлиґува́тому, ґерлиґува́тім | на/у ґерлиґува́тих |