| | |
| ґрунтува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ґрунтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ґрунту́ймо |
| 2 особа | ґрунту́й | ґрунту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ґрунтува́тиму | ґрунтува́тимемо, ґрунтува́тимем |
| 2 особа | ґрунтува́тимеш | ґрунтува́тимете |
| 3 особа | ґрунтува́тиме | ґрунтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ґрунту́ю | ґрунту́ємо, ґрунту́єм |
| 2 особа | ґрунту́єш | ґрунту́єте |
| 3 особа | ґрунту́є | ґрунту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ґрунту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ґрунтува́в | ґрунтува́ли |
| жін. р. | ґрунтува́ла |
| сер. р. | ґрунтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ґрунто́ваний |
| Безособова форма |
| ґрунто́вано |
| Дієприслівник |
| ґрунтува́вши |
