| абажу́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абажу́рний | абажу́рна | абажу́рне | абажу́рні |
| родовий | абажу́рного | абажу́рної | абажу́рного | абажу́рних |
| давальний | абажу́рному | абажу́рній | абажу́рному | абажу́рним |
| знахідний | абажу́рний, абажу́рного | абажу́рну | абажу́рне | абажу́рні, абажу́рних |
| орудний | абажу́рним | абажу́рною | абажу́рним | абажу́рними |
| місцевий | на/в абажу́рному, абажу́рнім | на/в абажу́рній | на/в абажу́рному, абажу́рнім | на/в абажу́рних |