абдикаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | абдикаці́йний | абдикаці́йна | абдикаці́йне | абдикаці́йні |
родовий | абдикаці́йного | абдикаці́йної | абдикаці́йного | абдикаці́йних |
давальний | абдикаці́йному | абдикаці́йній | абдикаці́йному | абдикаці́йним |
знахідний | абдикаці́йний | абдикаці́йну | абдикаці́йне | абдикаці́йні |
орудний | абдикаці́йним | абдикаці́йною | абдикаці́йним | абдикаці́йними |
місцевий | на/в абдикаці́йному, абдикаці́йнім | на/в абдикаці́йній | на/в абдикаці́йному, абдикаці́йнім | на/в абдикаці́йних |