| а́белів – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | а́белів | а́белева | а́белеве | а́белеві |
| родовий | а́белевого | а́белевої | а́белевого | а́белевих |
| давальний | а́белевому | а́белевій | а́белевому | а́белевим |
| знахідний | а́белів, а́белевого | а́белеву | а́белеве | а́белеві, а́белевих |
| орудний | а́белевим | а́белевою | а́белевим | а́белевими |
| місцевий | на/в а́белевому, а́белевім | на/в а́белевій | на/в а́белевому, а́белевім | на/в а́белевих |
| [мат.] | ||||