| абера́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | абера́нтний | абера́нтна | абера́нтне | абера́нтні |
| родовий | абера́нтного | абера́нтної | абера́нтного | абера́нтних |
| давальний | абера́нтному | абера́нтній | абера́нтному | абера́нтним |
| знахідний | абера́нтний, абера́нтного | абера́нтну | абера́нтне | абера́нтні, абера́нтних |
| орудний | абера́нтним | абера́нтною | абера́нтним | абера́нтними |
| місцевий | на/в абера́нтному, абера́нтнім | на/в абера́нтній | на/в абера́нтному, абера́нтнім | на/в абера́нтних |