| аберо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | аберо́ваний | аберо́вана | аберо́ване | аберо́вані |
| родовий | аберо́ваного | аберо́ваної | аберо́ваного | аберо́ваних |
| давальний | аберо́ваному | аберо́ваній | аберо́ваному | аберо́ваним |
| знахідний | аберо́ваний, аберо́ваного | аберо́вану | аберо́ване | аберо́вані, аберо́ваних |
| орудний | аберо́ваним | аберо́ваною | аберо́ваним | аберо́ваними |
| місцевий | на/в аберо́ваному, аберо́ванім | на/в аберо́ваній | на/в аберо́ваному, аберо́ванім | на/в аберо́ваних |