аболіціоні́стський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аболіціоні́стський | аболіціоні́стська | аболіціоні́стське | аболіціоні́стські |
родовий | аболіціоні́стського | аболіціоні́стської | аболіціоні́стського | аболіціоні́стських |
давальний | аболіціоні́стському | аболіціоні́стській | аболіціоні́стському | аболіціоні́стським |
знахідний | аболіціоні́стський, аболіціоні́стського | аболіціоні́стську | аболіціоні́стське | аболіціоні́стські, аболіціоні́стських |
орудний | аболіціоні́стським | аболіціоні́стською | аболіціоні́стським | аболіціоні́стськими |
місцевий | на/в аболіціоні́стському, аболіціоні́стськім | на/в аболіціоні́стській | на/в аболіціоні́стському, аболіціоні́стськім | на/в аболіціоні́стських |