абонеме́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | абонеме́нтний | абонеме́нтна | абонеме́нтне | абонеме́нтні |
родовий | абонеме́нтного | абонеме́нтної | абонеме́нтного | абонеме́нтних |
давальний | абонеме́нтному | абонеме́нтній | абонеме́нтному | абонеме́нтним |
знахідний | абонеме́нтний, абонеме́нтного | абонеме́нтну | абонеме́нтне | абонеме́нтні, абонеме́нтних |
орудний | абонеме́нтним | абонеме́нтною | абонеме́нтним | абонеме́нтними |
місцевий | на/в абонеме́нтному, абонеме́нтнім | на/в абонеме́нтній | на/в абонеме́нтному, абонеме́нтнім | на/в абонеме́нтних |